Зварювальник – професія відповідальна, майже віртуозна, від якості роботи якого залежить багато чого – довговічність та стійкість будівельних конструкцій, робота і термін служби різної техніки.

Зварювальні роботи застосовуються в багатьох галузях промисловості. Зварювальники трудяться на будівельних майданчиках, створюючи конструкції та системи різних комунікацій, у промисловості, де застосовують свій досвід і навички в машинобудуванні, суднобудуванні і в інших галузях, таких як, енергетика, нафтопереробна промисловість, сільське господарство. Важко назвати такий сегмент виробництва, де не застосовувалася праця зварника.

Зварювальник, як професія, підрозділяється на такі спеціалізації: зварник ручного дугового зварювання, газозварник, оператор автоматичних зварювальних апаратів. Робітники всіх цих спеціальностей займаються однією справою – з’єднанням металевих конструкцій, складних апаратів, деталей, вузлів методом сплавлення металів. Від майстерності зварників залежить якість зварювальних швів. Будь-які помилки, недбалість, що допускаються в роботі, можуть привести до катастрофічних наслідків. Страшно подумати, до чого могла б привести неякісна робота по зварюванню нафто- чи газопроводів. Зварювальник-професіонал повинен знати електротехніку, технологію плавлення металів, властивості газів, що застосовуються для антиокисленя, методи і принципи дії агрегатів та обладнання, що використовується. Велике значення має дотримання техніки безпеки та виробничої санітарії.

Умови праці.

• Працює як у приміщенні, так і на відкритому повітрі. Можливе виконання робіт на висоті і в дуже незручних та небезпечних позах.
• Велике навантаження на опорно-руховий і зоровий апарат.
• Для захисту від теплових і світлових випромінювань використовує спецодяг і маску (щиток), що має захисні світлофільтри.
• Режим роботи в основному двозмінний.
• Темп роботи вільний. Професія має від 1 до 6 розрядів.

До плюсів професії можна віднести престижність та високу затребуваність на ринку праці, як у державному секторі економіки, так і в приватному. Молодим фахівцям, котрі тільки що закінчили училище, роботу довго шукати не доведеться – вона знаходить їх сама. Зварників без досвіду охоче приймають у житлово-комунальні господарства, в приватні організації сфери обслуговування. З набуттям досвіду, їм доручаються більш відповідальні справи і роботи в промисловості, на будівництвах. Відповідно, збільшується зарплата.

Мінуси професії – важкі умови праці, робота на відкритих будівельних майданчиках за любої погоди, велике навантаження на зір через високу яскравості електричної дуги, інфрачервоного і ультрафіолетового випромінювання. Електрозварники відносяться до професій «гарячого цеху» через високу шкідливості виробництва внаслідок великого виділення газів і тепла при зварювальних роботах.

Особисті якості.

Фізична сила і витривалість. Гострота зору і кольоросприйняття. Гнучкість, рухливість рук, ніг і всього тіла. Розвинений вестибулярний апарат. Уміння довго зосереджувати увагу. Хороша зорово-моторна координація. Просторова уява і технічне мислення. Акуратність. Врівноваженість.

Медичні обмеження.

Серцево-судинні захворювання. Захворювання дихальних органів. Порушення в роботі опорно-рухового апарату (радикуліт, остеохондроз тощо). Психічні недуги і розлади нервової системи. Дратівливість. Алергічні захворювання. Виражені дефекти зору і слуху.

Галузі застосування.

Виробничі підприємства, заводи, лабораторії по розробці і випробуванню нових виробничих зразків, будівництво. Зварювальні роботи потрібні практично на будь-якому виробництві, а молодих майстрів дуже мало. Тому зарплати у зварювальників високі: вчорашній випускник училища заробляє небагато, зварювальник зі стажем отримує більше. Але навіть перспектива отримувати хороші гроші чомусь не вражає хлопців, які вибирають більш модні і при цьому менш затребувані професії.