There are no translations available.
Підлітковий вік - це вік великих провокацій, необдуманих вчинків та ризикових експериментів.
У підлітка відбуваються зміни на рівні:
- тіла: різке зростання тіла, непропорційність, прищі, ознаки статевого дозрівання;
- мозку: заміна старих нейронних зв'язків на нові, більш адаптивні, думають емоційно;
- поведінки: реакція опозиції, реакція емансипації, реакція імітації, реакція групування, реакція зумовлена сексуальним потягом.
Численні дослідження та практичний досвід доводять, що саме ця категорія дітей та підлітків особливо вразлива та схильна до соціально небезпечних правопорушень.
Негативне соціальне оточення, складне матеріальне становище, педагогічна занедбаність та інші чинники, які так чи інакше впливають на формування особистості дитини та формування ризикової поведінки.
Що ж таке ризик?
В. І. Даль у тлумачному словнику дає таке визначення поняттю
«ризик»: «... це відвага, сміливість, рішучість, дія навмання, на удачу. Ризикована справа – непевна, сумнівна, небезпечна. Ризикувати – пускатися на удачу, робити що-небудь без певного розрахунку, піддаватися випадковості, невідомій небезпеці». Тобто, ризиком можна назвати дію навмання, сумнівну дію, що наражає людину, яка до цього ризику вдається, на небезпеку.
Отже, ризикована поведінка – це використання підлітком таких поведінкових практик, які загрожують його стану здоров’я та нормальній життєдіяльності.
Фактори, що впливають на формування у підлітка моделей ризикованої поведінки, можуть бути наступними:
- специфіка підліткового віку (акцентуації характеру, бажання екстриму, емансипація від впливу дорослих, групування з однолітками, максималізм та віра у свою невразливість:
«зі мною не може статися нічого поганого» тощо);
- характеристики особистості підлітка (підвищений рівень збудливості, агресивності, навчальна дезадаптація, соціальна або/та педагогічна занедбаність тощо);
- особливості виховання підлітка (стиль батьківського виховання, стереотипи батьківської поведінки, зокрема алкогольна або наркотична залежність батьків, насильство в сім’ї, виховання поза межами родини тощо);
- особливості соціального оточення підлітка (місце та умови проживання, референтна група підлітка, особливості та умови навчання тощо);
- соціально-економічні та культурні особливості того суспільства, у якому він проживає (зокрема, цінності, норми та звичаї того середовища, в якому відбувалося становлення особистості підлітка).
Як би не хотілося це визнавати, але підлітки останнім часом стали більш агресивними та байдужими до життя. Спостерігаючи за новинами, неважко помітити, що зросла частка злочинів, які скоюються неповнолітніми. Діти перестали приховувати свої погані звички, вони не дотримуються моральних та нормативних правил, які закладені в суспільстві. У чому причина такої поведінки? Як запобігати цьому?
Одна з причин їх поведінки – незнання та невміння реагувати по-іншому. Тобто, якщо дитина виховується в сім’ї, де агресивна поведінка, жорстокість та насильство є чимось звичайним, дитина не бачить, як можна реагувати на ту чи іншу ситуацію по-іншому. Підлітковий період – це той вік, коли формується особистість і дитина бере приклад із тих людей, які є для неї авторитетом. Вона повністю переймає їх поведінку. Підлітки просто не бачать іншого прикладу і не можуть себе поводити інакше. Також дуже впливають соціальні мережі, телебачення, де постійно транслюється жорстокість і насильство. Не треба забувати, що ми самі обираємо свій шлях, пріоритети і життєву позицію. Але, на жаль, не всі це розуміють і сліпо копіюють «крутих» друзів. Звідси і починається підліткова злочинність.
У дітей покоління Z неймовірно багато можливостей саморозвитку, самовдосконалення, різноманітний вибір захоплень. У зв’язку з цим, на думку приходять слова Костянтина Станіславського: «Політ птаха починається з бажання летіти». Дійсно зміна поведінки починається з бажання її змінити.
Головне — почати. Пізнаючи себе, світ, себе у світові, людина відкриває для себе нові горизонти, нові можливості. Тоді ж з’являються мрії, ставляться цілі і починається гра «Досягну свого». І в ході цієї гри можна зрозуміти, що потенціалу забагато, бажання бути кращим тільки росте. Результати досягнень можуть приємно вражати.
У житті не завжди буває все безхмарно, і оступитися може будь-яка людина. А ось стати на шлях виправлення або далі йти кривою доріжкою – вже кожен вибирає сам.
Пропоную вам поміркувати та відповісти на наступні питання:
1) Про що ви думаєте, коли здійснюєте той чи інший вчинок?
2) Чи завжди люди думають, коли щось роблять?
3) Яким чином можна вчасно зупинитися перед здійсненням необдуманого вчинку.
Вчіть себе усвідомленню своїх дій та формуйте установку: «Будь-якій дії повинна передувати думка».
